Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
офіційний веб-сайт
[повернутись]





Дата розміщення на сайті: 03.12.2018

Реалізуючи заходи державного регулювання НКРЕКП має на меті приведення полігонів/звалищ твердих побутових відходів до вимог Закону України «Про відходи», Закону України «Про охорону навколишнього природнього середовища», ДБН В.2.4-2.2005 «Полігони твердих побутових відходів. Основні вимоги проектування», затверджених наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 17.06.2005 № 101, погоджених Міністерством екології та природних ресурсів України, а також Змін №1 до ДБН В.2.4-2.2005 «Полігони твердих побутових відходів. Основні вимоги проектування», затверджених наказом Мінрегіону від 06.06.2016 № 138.

 

Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з захоронення побутових відходів, затвердженими постановою НКРЕКП від 04.04.2017 № 467 (далі – Ліцензійні умови), встановлено, що НКРЕКП здійснює ліцензування господарської діяльності з захоронення побутових відходів у разі, якщо суб’єкт господарювання провадить (має намір провадити) діяльність з захоронення побутових відходів для населених пунктів з чисельністю населення понад 100 тисяч осіб (сукупно) та/або суб’єкт господарювання проводить (має намір провадити) діяльність з захоронення побутових відходів на об’єктах (полігон/звалище) з потужністю понад 50 тисяч тонн або 200 тисяч метрів кубічних побутових відходів на рік.

 

Житловий будинок, підприємство, установа, організація, земельна ділянка є об'єктом, на якому утворюються побутові відходи, джерелом їх утворення.


Тобто господарська діяльність з захоронення побутових відходів, джерела утворення яких знаходяться у межах населених пунктів із сукупною чисельністю населення понад 100 тисяч осіб (за статистичною інформацією), підлягає ліцензуванню НКРЕКП, незалежно від потужності об’єкта (полігона/звалища), що використовується для захоронення таких відходів.

 

Приклад 1. Суб’єкт господарювання здійснює господарську діяльність з захоронення побутових відходів для населеного пункту № 1 з чисельністю населення 35 тисяч осіб, населеного пункту № 2 з чисельністю населення 45 тисяч осіб і населеного пункту № 3 з чисельністю населення 25 тисяч осіб. Такий суб’єкт господарювання здійснює господарську діяльність з захоронення побутових відходів для населених пунктів з сукупною чисельністю населення 105 тисяч осіб та, відповідно, повинен отримати ліцензію НКРЕКП на право провадження діяльності з захоронення побутових відходів.

 

Приклад 2. Суб’єкт господарювання здійснює господарську діяльність з захоронення побутових відходів для населеного пункту № 1 з чисельністю населення 35 тисяч осіб та має намір укласти господарський договір на захоронення побутових відходів, отриманих від суб’єкта господарювання, що здійснює вивезення побутових відходів для населеного пункту з чисельністю населення 700 тисяч осіб. Такий суб’єкт господарювання повинен отримати ліцензію НКРЕКП на право провадження діяльності з захоронення побутових відходів.

 

Такий підхід Регулятора при встановленні Ліцензійних умов унеможливлює ухилення суб’єктами господарювання, що здійснюють діяльність з захоронення побутових відходів, від державного регулювання через штучне дроблення об’ємів захоронення, яке робить державне регулювання неефективним, збільшує екологічні ризики та надає економічні переваги недобросовісним суб’єктам господарювання.

[повернутись]