UA
EN
(044) 204 70 72
НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У
СФЕРАХ ЕНЕРГЕТИКИ ТА КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ (НКРЕКП, Регулятор)
ОФІЦІЙНИЙ ВЕБ-САЙТ

 

 Реєстрація нового користувачаX  



Реєстрація нового користувача
Введіть реєстраційні дані


Логін (мінімум 3 символи)**:



Пароль (мінімум 6 символів)**:



Підтвердження пароля*:



Контрольне запитання*:



Відповідь на запитання*:



Прізвище Ім'я По-батькові*:



E-mail*:



Факс:



Телефон:



Введіть символи, зображені на малюнку:
 
 
* відмічені поля обов'язкові для заповнювання
** логін та пароль повинні містити тільки латинські символи та(або) цифри


 



Документи
Головна сторінка  /  Документи  /  Накази  /  2020 року  /  НКРЕКП, Наказ від 10.06.2020 № 20 "Про затвердження Плану діяльності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на 2021 бюджетний рік та два бюджетні періоди, що настають за плановим (2022 – 2023 роки)"



версія для друку


День оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора: 15.07.2020

 

НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ

У СФЕРАХ ЕНЕРГЕТИКИ ТА КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ

 

 

НАКАЗ

10.06.2020                    № 20

 

Про затвердження Плану діяльності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на 2021 бюджетний рік та два бюджетні періоди, що настають за плановим (2022 – 2023 роки)

 

Відповідно до законів України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про природні монополії», Бюджетного кодексу України та наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 25 липня 2012 року № 869 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо розроблення планів діяльності головних розпорядників бюджетних коштів (за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України на відповідний бюджетний період) на плановий та два бюджетні періоди, що настають за плановим» НАКАЗУЮ:

 

Затвердити План діяльності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на 2021 бюджетний рік та два бюджетні періоди, що настають за плановим (2022 – 2023 роки), що додається.

 

Голова НКРЕКП                                              В.Тарасюк

 


ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ НКРЕКП

10.06.2020 20

 

ПЛАН ДІЯЛЬНОСТІ

Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг,

на 2021 бюджетний рік та два бюджетні періоди, що настають за плановим (2022 – 2023 роки)

 

1. Мета

Здійснення державного регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб’єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України та ЄС.

2. Аналіз поточної ситуації

З часу заснування першого Регулятора енергетичного сектору та сфери комунальних послуг в Україні основні проблеми були пов’язані з відсутністю належного законодавчого забезпечення незалежності, визначення функцій, повноважень та відповідальності органів регулювання енергетики та комунальних послуг. З набуттям у 2011 році статусу Сторони Договору про заснування Енергетичного Співтовариства Україна взяла на себе зобов’язання щодо імплементації acquis communautaire Енергетичного Співтовариства, зокрема положень законодавства ЄС щодо національного органу регулювання енергетики. Такі ж вимоги передбачені положеннями Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їх державами-членами, з іншої сторони (далі – Угода про асоціацію між Україною та ЄС). У рамках інтеграційного процесу найбільш важливою подією для Регулятора у 2017 році стала реалізація положень Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (далі – Закон про НКРЕКП), який набрав чинності 26 листопада 2016 року. У 2017 році було прийнято Закон України «Про ринок електричної енергії», що разом з раніше прийнятим Законом України «Про ринок природного газу» (2015 рік) забезпечило виконання зобов’язань України щодо прийняття первинного законодавства відповідно до вимог Третього пакета енергетичного законодавства ЄС. 19.12.2019 було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення конституційних принципів у сферах енергетики та комунальних послуг», згідно з якими НКРЕКП знову була віднесена до центральних органів виконавчої влади зі спеціальним статусом. Прийняті зміни до законодавства не врегульовують повною мірою питання щодо незалежності Регулятора відповідно до положень Третього пакета енергетичного законодавства ЄС.

Протягом 2019 року основні зусилля Регулятора з метою приведення законодавства України до вимог Третього пакета енергетичного законодавства ЄС були спрямовані на розробку та удосконалення актів вторинного законодавства з реформування ринку електроенергії, більшість з яких була прийнята Регулятором протягом року з дня набрання чинності Законом України «Про ринок електричної енергії» (до 11 червня 2018 року).

Законом України «Про ринок електричної енергії» передбачені положення, зокрема, щодо:

лібералізації ринку (відхід від моделі «єдиного» покупця), створення нових сегментів ринку (ринок двосторонніх договорів, ринок «на добу наперед», внутрішньодобовий ринок, балансуючий ринок, ринок допоміжних послуг);

відокремлення оператора системи передачі та операторів систем розподілу;

розподілу пропускної спроможності міждержавних електричних мереж та міжнародної координації цього питання;

спеціальних обов’язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії;

запровадження концепції універсальних послуг та постачання «останньої надії»;

захисту прав споживачів.

Відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» у 2019 році розпочалась структурна трансформація ринку електричної енергії, заснована на принципах та засадах, передбачених законодавством Енергетичного Співтовариства, і які на практиці застосовуються на ринках електричної енергії країн ЄС.

З 01.01.2019 стартував роздрібний ринок електричної енергії в Україні за новими правилами та механізмами роботи.

Основні умови діяльності учасників роздрібного ринку електричної енергії та взаємовідносин між ними визначаються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі – Правила роздрібного ринку).

Правила роздрібного ринку визначають, зокрема, загальні умови постачання електричної енергії споживачам, систему договірних відносин між учасниками роздрібного ринку, права та обов'язки учасників ринку, процедуру заміни споживачем постачальника електричної енергії, умови та порядок припинення та відновлення постачання електричної енергії споживачу, процедуру розгляду скарг споживачів, особливості постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги, постачальником «останньої надії».

Взаємовідносини між учасниками роздрібного ринку також визначаються й іншими нормативно-правовими актами, зокрема, Кодексом системи передачі, Кодексом систем розподілу, Кодексом комерційного обліку.

Так для забезпечення споживання електричної енергії замість договору про постачання (користування) електричної енергії з обленерго споживач укладає договори:

1) про надання послуг з розподілу електричної енергії споживачу із оператором системи розподілу;

2) про постачання електричної енергії споживачу із обраним електропостачальником або про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (для побутових або малих не побутових споживачів) або про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» (якщо споживач, у тому числі побутовий, з підстав, визначених статтею 64 Закону України «Про ринок електричної енергії», залишився без постачальника).

Система договірних відносин у новій моделі роздрібного ринку електричної енергії розроблена Регулятором таким чином, щоб забезпечити максимальну простоту і легкість для споживача, у тому числі побутового та малого непобутового споживача, обирати, змінювати, поєднувати в різні періоди часу найбільш вигідні комерційні пропозиції постачальників електричної енергії.

З 01.07.2019 розпочався новий відлік принципів функціонування оптової частини ринку електричної енергії. Основними структурними змінами в оптовому сегменті ринку електричної енергії, які відбулись у зв’язку з реформою ринку електричної енергії, стали:

перхід від моделі «єдиного покупця» до моделі двосторонніх договорів та балансуючого ринку (поява нових сегментів ринку (ринок «на добу наперед», внутрішньодобовий ринок, балансуючий ринок, ринок допоміжних послуг, двосторонні договори) та лібералізація відносин на них);

поява нових інфраструктурних суб’єктів господарювання, зокрема: ДП «Оператор ринку» (забезпечення організації купівлі-продажу електричної енергії на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку), ДП «Гарантований покупець» (гарантування купівлі всієї електричної енергії, виробленої на об’єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії, за «зеленим» тарифом), ПрАТ «НЕК «Укренерго» (забезпечення організації купівлі-продажу електричної енергії на балансуючому ринку та придбання/надання допоміжних послуг на ринку допоміжних послуг);

поява нового виду учасників ринку – трейдерів (суб’єктів господарювання з перепродажу електричної енергії);

реалізація учасниками ринку покладених на них спеціальних обов’язків для забезпечення загальносуспільного інтересу, зокрема, спеціальних обов’язків із забезпечення доступності електричної енергії для населення (постанова Кабінету Міністрів України від 5 червня 2019 року № 483).

З метою запуску нової моделі ринку НКРЕКП проводилась масштабна нормативна та організаційно-технічна робота, зокрема, протягом першого півріччя 2019 року було прийнято такі постанови НКРЕКП:

від 18.01.2019 № 32 «Про надання попередньої згоди на закінчення строку дії Договору між членами Оптового ринку електричної енергії України»;

від 05.02.2019 № 156 «Про затвердження Порядку врегулювання спорів, що виникають між суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг»;

від 28.02.2019 № 282 «Про затвердження форм звітності НКРЕКП для учасників ринку електричної енергії та інструкцій щодо їх заповнення»;

від 29.03.2018 № 450 «Про затвердження форм звітності з моніторингу для учасників ринку електричної енергії та інструкцій щодо їх заповнення»;

від 22.04.2019 № 586 «Про затвердження Порядку формування тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління»;

від 22.04.2019 № 585 «Про затвердження Порядку встановлення (формування) тарифу на послуги з передачі електричної енергії»;

від 26.04.2019 № 635 «Про затвердження Методики формування цін на допоміжні послуги»;

від 26.04.2019 № 641 «Про затвердження нормативно-правових актів, що регулюють діяльність гарантованого покупця та купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом»;

від 26.04.2019 № 642 «Про затвердження Порядку опублікування інформації про частку кожного джерела енергії, використаного для виробництва електричної енергії, та вплив на навколишнє природне середовище, спричинений виробництвом електричної енергії»;

від 31.05.2019 № 879 «Про затвердження Змін до Правил ринку та Змін до Правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку»;

від 21.06.2019 № 1120 «Про затвердження Змін до Кодексу системи передачі», затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 309;

від 09.07.2019 № 1381 «Про затвердження Методики розрахунку плати за послуги комерційного обліку електричної енергії, що надаються оператором системи розподілу на території здійснення його ліцензованої діяльності».

Крім того, з метою полегшення переходу до нової моделі ринку електричної енергії та з метою недопущення неконтрольованого зростання цін для споживачів, на першому етапі роботи нової моделі ринку НКРЕКП, 24 червня 2019 року прийнято постанови № 1168 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 307» та № 1169  «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 308», якими передбачено, зокрема, встановлення НКРЕКП цінових обмежень на ринку «на добу наперед», внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку.

Договором про заснування Енергетичного Співтовариства та Угодою про асоціацію між Україною та ЄС також передбачено проведення реформи ринку природного газу шляхом створення правових, економічних та організаційних засад функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту споживачів та безпеки постачання природного газу, а також інтеграції з ринками природного газу сторін Енергетичного Співтовариства шляхом створення регіонального ринку природного газу.

З прийняттям Закону України «Про ринок природного газу» (далі – Закон) у 2015 році розпочалося реформування ринку природного газу України. Законом визначено засади створення ефективного конкурентного середовища на ринку природного газу з урахуванням основних вимог законодавства ЄС, у тому числі передбачених Директивою 2009/73/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу стосовно спільних правил для внутрішнього ринку природного газу та Регламентом 715/2009 Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу про умови доступу до мереж передачі природного газу.

З часу прийняття Закону Регулятором було прийнято низку актів вторинного законодавства згідно з вимогами Третього пакета енергетичного законодавства ЄС у формі, адаптованій для Енергетичного Співтовариства, на основі якого нині функціонує лібералізований ринок природного газу.

Для підвищення ефективності споживання природного газу та надання можливості споживачам оцінити власне газоспоживання у порівнянні з користуванням електричною енергією і обрати найбільш прийнятний та економічно вигідний ресурс для забезпечення своїх потреб НКРЕКП було розроблено та внесено зміни до законодавства, які регламентують порядок переведення обсягу спожитого газу в енергетичні одиниці, що були розроблені на підставі європейських стандартів та найкращих практик. Відповідно до зазначених змін Оператори газорозподільних систем зобов’язані щомісячно у платіжних документах зазначати поряд із звичними для споживача об’ємами споживання в кубічних метрах обсяги споживання в одиницях енергії (кВт·год, Гкал, МДж).

З метою імплементації Регламенту (ЄС) № 312/2014 від 26.03.2014, яким запроваджується мережевий кодекс балансування газу в газотранспортних мережах, який є частиною стандартних правил роботи на європейських ринках природного газу, Регулятором за участі суб’єктів ринку природного газу було розроблено та прийнято постанову НКРЕКП від 27 грудня 2017 року № 1437 «Про затвердження Змін до деяких постанов НКРЕКП щодо впровадження добового балансування на ринку природного газу та процедури розробки, подання і затвердження Плану розвитку газотранспортної системи на наступні 10 років», запроваджено добове балансування на ринку природного газу України.

Положення зазначеної постанови направлені на стимулювання постачальників самостійно врегульовувати власні небаланси, стимулювання розвитку оптового ринку газу, що значно збільшує привабливість українського газового ринку для енергетичних компаній та сприятиме швидкій інтеграції до європейського газового ринку.

Для стабільного та ефективного функціонування ринку природного газу в умовах добового балансування постановою НКРЕКП від 12 квітня 2019 року № 558 «Про затвердження Змін до деяких постанов НКРЕКП» внесено зміни до низки нормативно-правових актів, зокрема в частині визначення порядку укладення угоди про алокацію та створення балансуючої групи.

Укладення угоди про алокацію надає право споживачам природного газу, що не є побутовими, на одночасне укладення декількох договорів постачання природного газу на один об’єкт газоспоживання в одному розрахунковому періоді з різними постачальниками, але за умови укладення угоди про алокацію між такими постачальниками.

Введені НКРЕКП норми щодо створення балансуючої групи дозволяють декільком замовниками послуг транспортування об’єднатися в балансуючу групу, у рамках якої виникає взаємна відповідальність за утворені добові небаланси в газотранспортній системі.

Також, Регулятором запроваджено процедуру доступу до потужностей з обмеженнями (Short haul services), що забезпечує можливість трейдерам транспортувати газ транзитом через територію України між країнами ЄС за зниженими тарифними ставками та надає доступ до газосховищ для зберігання природного газу в режимі «митний склад» (можливість зберігання природного газу в підземних газосховищах України протягом 1095 днів без сплати податків та митних зборів).

Зазначені зміни сприяють підвищенню рівня завантаження українських газосховищ, потужність яких є найбільшою в Європі.

У 2020 році НКРЕКП продовжує роботу з удосконалення нормативно-правової бази ринку природного газу шляхом внесення змін до основних документів: Кодексу газотранспортної системи (далі – Кодекс ГТС), Кодексу газорозподільних систем (далі – Кодекс ГРМ), Методики визначення та розрахунку тарифів на послуги транспортування природного газу для точок входу і точок виходу на основі багаторічного стимулюючого регулювання, Правил постачання природного газу.

Так, НКРЕКП було прийнято постанову від 11.02.2020 № 370 «Про затвердження Змін до деяких постанов НКРЕКП»,  якою передбачено   впровадження Регламенту (ЄС) № 2017/450 від 16 березня 2017 року, Регламенту Комісії (ЄС) № 2015/703 від 30 квітня 2015 року та Рішення Комісії ЄС від 24 серпня 2012 року № 2012/490.

Крім того, Регулятором було погоджено вибір Оператором ГТС аукціонних платформ для розподілу потужності у точках входу/виходу на міждержавних з’єднаннях, GSA платформа для розподілу потужності на кордоні з Польщею та платформа RBP на кордонах з Угорщиною, Словаччиною, Румунією, Молдовою, Росією та Білоруссю. Перший аукціон з розподілу потужностей на міждержавних з’єднаннях заплановано на 06.07.2020.

Таким чином, Регулятором у повній мірі здійснено імплементацію Третього пакета енергетичного законодавства ЄС у частині розподілу потужності на точках входу/виходу до/з газотранспортної системи.

Крім того, Регулятором впроваджено зміни у правилах врегулювання договірних перевантажень згідно з вимогами Рішення Комісії (ЄС) № 2012/490 від 24 серпня 2012 року, а також передбачено зобов’язання оператора ГТС укладати угоди про взаємодію (interconnection agreements) з операторами ГТС суміжних країн згідно з вимогами Регламенту Комісії (ЄС) № 2015/703 від 30 квітня 2015 року.

Змінено підходи до надання послуг розподілу за принципом визначення величини потужності для споживачів природного газу, що надає можливість зменшення фінансового навантаження на споживачів природного газу протягом опалювального сезону та забезпечує рівномірне надходження коштів для забезпечення сталого функціонування газорозподільної системи. З 01.01.2020 діють тарифи на послуги розподілу природного газу, встановлені Регулятором, з урахуванням нових підходів визначення величини замовленої потужності для обєктів споживача.

Украй важливим процесом становлення повномасштабного ринку природного газу є створення незалежного оператора газотранспортної системи, що є однією з основних вимог Директиви 2009/73/ЄС.

Регулятором прийнято рішення про сертифікацію оператора ГТС. Так, з 01.01.2020 на ринку природного газу України діє незалежний оператор ТОВ «Оператор ГТС України».

У свою чергу з урахуванням досвіду тарифоутворення країн ЄС та положень Регламенту ЄС № 2017/460 Регулятором з 01.01.2020 встановлено тарифи на послуги транспортування природного газу для точок входу/виходу в/з газотранспортну(ої) систему(и) на наступні 5 років для оператора ГТС.

  Варто зазначити, що за Договором про заснування Енергетичного Співтовариства та Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, Україна взяла на себе зобов’язання імплементувати акти законодавства Енергетичного Співтовариства у сфері енергетики.

  Положеннями Додатка XXVII-A та Додатка XXVII-B до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС визначено перелік актів Європейського Союзу та Енергетичного Співтовариства, якими передбачено зобов’язання щодо транспозиції Регламентів ЄС, які стосуються мережевих кодексів у газовому секторі (Регламенти Комісії (ЄС) № 2015/703; № 2017/459; № 2017/460; № 312/2014; Рішення Комісії ЄС щодо умов доступу до гаотранпортних систем від 24 серпня 2012 року щодо внесення змін до Додатка І Регламенту (ЄК) № 715/2009 Європейського Парламенту та Ради). Регулятором було транспоновано зазначені Регламенти ЄС (постанова НКРЕКП від 29.11.2019 № 2586).

Слід зазначити, що з метою удосконалення процедури зміни постачальника природного газу побутовими споживачами Регулятором була прийнята постанова від 10.06.2020 № 1080 «Про затвердження Змін до деяких постанов НКРЕКП та внесення змін до Кодексу газорозподільних систем», відповідно до положень якої спрощено процедуру зміни постачальника побутовим споживачам. При цьому для того, щоб пришвидшити зазначену процедуру як для нового постачальника, так і для споживача, перехід до нового постачальника буде відбуватися через інформаційну платформу Оператора ГТС.

Порядок формування тарифів на транспортування нафти та нафтопродуктів магістральними трубопроводами (далі – Порядок № 690) затверджено постановою НКРЕКП від 25.05.2017 № 690 (із змінами і доповненнями). Главою 10 Порядку № 690 передбачено запровадження механізму поетапного перегляду тарифів на транспортування нафти магістральними трубопроводами для споживачів України. Так, постановою НКРЕКП 11.10.2019 № 2108 «Про встановлення тарифів на транспортування нафти магістральними трубопроводами АТ «УКРТРАНСНАФТА» для споживачів України на перехідний період з 01.11.2019 Регулятором встановлено тарифи на транспортування нафти магістральними трубопроводами АТ «УКРТРАНСНАФТА» для споживачів України на перехідний період (3 роки).

Державне регулювання комунального сектору в Україні на національному рівні започатковане у 2011 році. Тривалий період регулювання цього сектору органами місцевого самоврядування значно загострив проблему неефективності його функціонування, оскільки практично всі об’єкти централізованого теплопостачання, водопостачання та водовідведення перебувають у комунальній власності міських та районних рад, зумовив неминучий конфлікт інтересів, коли один і той самий суб’єкт володіє, управляє і при цьому ж здійснює регулювання суб’єктів природних монополій та суб’єктів на суміжних ринках.

Завдяки переходу до моделі державного регулювання сектору комунальних послуг забезпечено:

єдиний для всіх регіонів держави підхід до формування тарифів;

самоокупність діяльності ліцензіатів за рахунок встановлення тарифів на підставі економічно обґрунтованих планованих витрат;

контроль за діяльністю суб’єктів природних монополій та суб’єктів на суміжних ринках.

З метою створення необхідних умов для сталого розвитку та ефективного функціонування сфери комунальних послуг для НКРЕКП особливо актуальною є задача розробки нормативно-правових актів, які забезпечать ефективність діяльності всіх учасників відносин у сфері комунальних послуг, дієвий моніторинг та контроль у цій сфері, прозорість та прогресивність механізмів тарифоутворення, гарантування якості та надійності послуг.

У рамках політики децентралізації відбувається часткова передача повноважень щодо регулювання системи комунальних послуг від національного Регулятора – НКРЕКП до місцевих органів влади. Зокрема, відповідні повноваження у сфері централізованого водопостачання та водовідведення передані місцевим органам влади стосовно підприємств, які відповідають таким вимогам:

сукупна чисельність населення на території обслуговування – до 100 000 осіб;

обсяги – до 300 000 метрів кубічних на рік з централізованого водопостачання, до 200 000 метрів кубічних на рік з централізованого водовідведення.

Таким чином, 60 % діючих ліцензіатів у сфері централізованого водопостачання та водовідведення Регулятора переходять під контроль місцевих органів влади.

НКРЕКП здійснює регулювання діяльності 56 суб’єктів господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення шляхом встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, схвалення інвестиційних програм у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, визначення та встановлення індивідуальних технологічних нормативів використання питної води.

У сфері теплопостачання місцевим органам влади передані повноваження щодо ліцензування підприємств з виробництва теплової енергії з обсягами виробництва до 170 тис. Гкал та транспортування і постачання теплової енергії – до 145 тис. Гкал. За таких умов 74 % діючих ліцензіатів у сфері теплопостачання НКРЕКП переходять під контроль місцевих органів влади.

У сфері теплопостачання місцевим органам влади передані повноваження щодо ліцензування підприємств з виробництва теплової енергії з обсягами виробництва до 170 тис. Гкал та транспортування і постачання теплової енергії – до 145 тис. Гкал та при забезпеченості суб’єктом господарювання споживачів приладами обліку теплової енергії, що обліковують менше ніж 90 % від загального обсягу реалізованої теплової енергії.

Введеним з 01.05.2019 в дію в повному обсязі Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII (далі – Закон № 2189) було істотно змінено принципи відносин, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, зокрема, запроваджено нову термінологію та класифікацію комунальних послуг, внесено зміни в організацію надання комунальних послуг з постачання теплової енергії. У зв’язку з цим НКРЕКП було вдосконалено нормативно-правову базу, якою регулюються питання формування та встановлення НКРЕКП тарифів, зокрема на теплову енергію та відповідні комунальні послуги. Разом з врегулюванням на законодавчому рівні (наприкінці 2019 року) питань щодо повноважень НКРЕКП в умовах дії Закону № 2189 це надало змогу з початку 2020 року здійснити встановлення за новою методологією економічно обґрунтованих тарифів на теплову енергію та відповідні комунальні послуги ліцензіатам НКРЕКП.

За підсумками 2019 року відзначається значний позитивний вплив на сферу централізованого водопостачання та водовідведення обумовлений трьома головними факторами: удосконаленням механізмів тарифоутворення через прийняття постанови НКРЕКП від 14.03.2019 № 339 «Про внесення змін до Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення»; реформуванням ринку електроенергії та реалізацією енергозберігаючих заходів інвестиційних програм. Завдяки цьому знизилась енергомісткість та підвищилась енергоефективність виробництва підприємств, покращився стан їх розрахунків за спожиті енергоресурси. Так, станом на 31.12.2019 більше половини ліцензіатів (26 з 51) скоротили свою заборгованість перед енергопостачальниками порівняно з початком 2019 року загалом на 330,1 млн грн. Енергоефективність виробництва підвищили 36 підприємств водопостачання, завдяки чому зменшили споживання електроенергії сумарно на 67,0 млн кВт або на 6 %, та 31 підприємство водовідведення – на 15,5 млн кВт або на 3 %. Покращенню фінансового стану та підвищенню платоспроможності підприємств водопостачання та водовідведення сприяло також зростання рівня оплати споживачами отриманих послуг водоканалів: з 90 % у 2018 році до 94 % у 2019 році.

Разом з тим НКРЕКП на постійній основі здійснює перегляд нормативно-правових актів, що регулюють діяльність та відносини у сферах комунальних послуг щодо приведення їх у відповідність до законів України «Про житлово-комунальні послуги» (№ 2189) та «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» (№ 2119).

Ще одним зобов’язанням України як Договірної Сторони Енергетичного Співтовариства є імплементація положень Директиви ЄС № 2012/27/ЄС з енергоефективності. НКРЕКП брала участь у роботі з розробки проєкту Закону України «Про енергоефективність», який має імплементувати положення Директиви 2012/27/ЄС. Також НКРЕКП брала участь у роботі з розробки проєктів законів України «Про комерційний облік комунальних послуг» (прийнято 22 червня 2017 року) та «Про житлово-комунальні послуги».

Однією з передумов інтеграції енергетичного сектору України до енергетичних ринків ЄС є запровадження ринкових підходів до тарифного регулювання природних монополій, які базуються на застосуванні концепцій норми прибутку на інвестований капітал та регуляторної бази активів. Ураховуючи основні тенденції у країнах ЄС, подальший розвиток системи тарифного регулювання в Україні має базуватись на впровадженні механізмів багаторічного стимулюючого регулювання із застосуванням методів порівняльного аналізу ефективності компаній (бенчмаркінгу) та врахуванні показників якості послуг.

Разом із ціновим регулюванням і регулюванням доступу до інфраструктури регулювання якості послуг є одним з основних завдань при регулюванні природних монополій. НКРЕКП здійснює роботу з удосконалення системи моніторингу та регулювання якості послуг в електроенергетиці, газовому секторі, сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення.

Слід також зазначити, що Законом № 2189 було внесено низку змін до законів України, а саме: «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», «Про природні монополії», «Про ліцензування видів господарської діяльності» та закону про НКРЕКП, відповідно до яких державне регулювання у сфері перероблення та захоронення побутових відходів з 01.05.2019 не належить до компетенції НКРЕКП.

У той же час протягом січня – квітня 2019 року, до того часу  як вступили в дію окремі положення Закону № 2189, НКРЕКП проводилась поточна робота щодо попередніх розрахунків тарифів та формування інвестиційних програм на послуги з захоронення та перероблення побутових відходів.

За цей час був встановлений 1 тариф на послугу з захоронення побутових відходів та підготовлені до схвалення 8 проєктів тарифів на послуги з захоронення побутових відходів та 4 проєкти інвестиційних програм.

Крім того, НКРЕКП було прийнято такі постанови:

від 18.01.2019 № 38 «Про затвердження форм звітності щодо показників рівня прозорості, обсягів захоронення та рівня тарифу у сфері захоронення побутових відходів та інструкцій щодо їх заповнення» та № 39 «Про затвердження форм звітності щодо показників рівня прозорості, обсягів захоронення та рівня тарифу у сфері перероблення побутових відходів та інструкцій щодо їх заповнення»;

від 01.02.2019 № 115 «Про затвердження Змін до постанови НКРЕКП від 04 квітня 2017 року № 467», якою внесено зміни до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з захоронення побутових відходів, зокрема:

унесення змін до глави 2 Ліцензійних умов щодо ведення окремого бухгалтерського обліку; схвалення та виконання інвестиційних програм відповідно до Порядку формування, схвалення інвестиційних програм та/або інвестиційних планів суб’єктів господарювання у сфері захоронення побутових відходів, затвердженого постановою НКРЕКП від 25.05.2017 № 706 (не була прийнята на момент затвердження Ліцензійних умов).

3. Завдання та показники результатів їх виконання

 

 

Завдання

Найменування показника результату виконання завдання

Одиниця виміру

Джерело інформації

Звітний період

Плановий період

 

 

2019 (звіт)

2020 рік (план)

2021 рік (проєкт)

2022 рік (прогноз)

2023 рік (прогноз)

Завдання 0401. Забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг

Підвищення ефективності у сферах енергетики та комунальних послуг (Підвищення рівня енергонезалежності та розвиток житлово- комунального господарства1)

040101. Кількість виданих та переоформлених ліцензій

шт.

Ліцензійний реєстр НКРЕКП

1 262

240

250

250

250

040102. Кількість проведених перевірок

шт.

План здійснення заходів державного контролю на відповідний плановий період, рішення НКРЕКП, посвідчення на перевірку, акти перевірок

500

280

350

350

350

040103. Рівень оснащення житлових будинків приладами обліку природного газу, де газ використовується населенням для приготування їжі

%

Звіти ліцензіатів про виконання інвестиційних програм

75

95

95

95

100

Завдання 0402. Реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг

Забезпечення надійного постачання та моніторингу електроенергії та газу за конкурентними цінами (Впровадження Третього енергетичного пакета ЄС1)

Підвищення ефективності виробництва та постачання теплової енергії, централізованого водопостачання та водовідведення (Розвиток житлово-комунального господарства1)

040201. Кількість тарифів, установлених/переглянутих НКРЕКП у сферах електроенергетики, нафтогазовому комплексі, теплопостачання, послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води2, централізованого водопостачання та водовідведення

од.

Журнал обліку рішень НКРЕКП

4 591

4 788

6 588

6 588

6 588

040202. Кількість затверджених ставок плати за приєднання до електричних мереж за: стандартне приєднання; нестандартне приєднання потужності; лінійну частину приєднання3

од.

Журнал обліку рішень НКРЕКП

22 942

26 814

22 942

22 942

22 942

Підвищення ефективного та безпечного поводження з відходами (Розвиток житлово-комунального господарства 1)

040203. Кількість тарифів, установлених/переглянутих НКРЕКП у сфері захоронення та перероблення побутових відходів4

од.

Журнал обліку рішень НКРЕКП

1

-

-

-

-

Забезпечення самоокупності діяльності суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках (Розвиток житлово-комунального господарства 1)

040204. Кількість встановлених нормативів перерахування коштів, що надходять як плата за теплову енергію та/або надані комунальні послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води від усіх категорій споживачів та як плата теплопостачальних організацій за вироблену теплогенеруючими організаціями теплову енергію

од.

Журнал обліку рішень НКРЕКП

20 559

16 800

16 800

16 800

16 800

Завдання 0403. Сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів

Перехід енергетичного сектору України на ринкові принципи функціонування (Підвищення рівня енергонезалежності, впровадження Третього енергетичного пакета ЄС та розвиток житлово-комунального господарства1)

040301. Кількість прийнятих рішень (постанов, розпоряджень) НКРЕКП

шт.

Журнал обліку рішень НКРЕКП

3 263

3 400

3 450

3 450

3 450

Завдання 0404. Створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг

Надходження інвестицій (Впровадження Третього енергетичного пакета ЄС1)

040401. Кількість схвалених НКРЕКП інвестиційних програм ліцензіатів у сферах електроенергетики, теплопостачання2, централізованого водопостачання та водовідведення, затверджених НКРЕКП планів розвитку у нафтогазовому комплексі

шт.

Журнал обліку рішень НКРЕКП

151

174

163

163

163

040402. Кількість ліцензіатів, для яких прийняті рішення НКРЕКП щодо переходу до стимулюючого тарифоутворення ліцензіатів з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, та ліцензіатів з постачання електричної енергії за регульованим тарифом5

од.

Журнал обліку рішень НКРЕКП

0

0

5

5

5

Завдання 0405. Забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг

Розвиток системи захисту споживачів (Впровадження Третього енергетичного пакета ЄС1)

040501. Кількість опрацьованих НКРЕКП звернень громадян

шт.

Електронний журнал НКРЕКП

18 368

10 000

12 000

12 000

12 000

040502. Кількість запитів інформації

шт.

Електронний журнал НКРЕКП

665

1 010

940

940

940

 

1 Середньостроковий план пріоритетних дій Уряду до 2020 року, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03.04.2017 № 275.

2 Показник розраховано з урахуванням окремих положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги», що вступили у дію з 01.05.2019, якими запроваджено нову термінологію та класифікацію комунальних послуг.

3 Показники результату включено відповідно до вимог Закону України «Про ринок електричної енергії».

4 Показники результату вилучено згідно з вимогами Закону України «Про житлово-комунальні послуги», що вступили в дію з 01.05.2019.

5 Показники результату змінено з урахуванням наказу Міністерства фінансів України від 08.04.2019 № 145.

 

4. Механізми виконання завдань, реалізація яких потребує фінансування з державного бюджету

Державні цільові програми – відсутні.

Інвестиційні програми (проєкти) – відсутні.

5. Бюджетна програма

 

 

№ з/п

КПКВК і назва бюджетної програми

КФКВ

Обсяги фінансування стратегічних цілей та завдань за бюджетними програмами (тис. грн)

2020 рік (затверджено)

2021 рік (прогноз)

2022 рік (прогноз)

2023 рік (прогноз)

Загальний фонд

Спеціальний фонд

Загальний фонд

Спеціальний фонд

Загальний фонд

Спеціальний фонд

Загальний фонд

Спеціальний фонд

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

Завдання 0401. Забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг.

Завдання 0402. Реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг.

Завдання 0403. Сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів.

Завдання 0404. Створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг.

Завдання 0405. Забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

 

6341010 «Керівництво та управління у сферах енергетики та комунальних послуг»

0490

-

487522,5*

-

713583,1*

-

733165,2

-

769823,4

 

УСЬОГО ЗА ПЛАНОМ ДІЯЛЬНОСТІ:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

* Фінансування відповідно до ст. 11 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг».

Додаткові обсяги асигнувань, необхідні для виконання визначених загальнодержавних завдань, відсутні.

 

6. Очікувані результати

У 2021 році за результатами виконання запланованих завдань очікується:

зменшення кількості планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) суб’єктів господарської діяльності з метою поліпшення умов ведення бізнесу;

стабілізація фінансового становища підприємств електроенергетичної галузі;

функціонування ринку електричної енергії за новою моделлю;

посилення конкуренції між постачальниками електричної енергії внаслідок відокремлення діяльності з розподілу та постачання електричної енергії;

удосконалення організаційно-правових та економічних засад ринку природного газу України в умовах переходу до більш конкурентоздатного ринкового середовища;

зменшення фактичних витрат електроенергії у розподільчих мережах, що покращить фінансово-економічну діяльність розподільчих підприємств;

зменшення нормативних витрат газу, що покращить показники ефективності діяльності газорозподільних та газотранспортних підприємств;

забезпечення споживачів (зокрема, побутових) приладами обліку природного газу, що сприятиме підвищенню ефективності споживання природного газу та впровадженню енергозберігаючих технологій;

перегляд існуючих нормативно-правових актів в умовах переходу до моделі державного регулювання сектору комунальних послуг;

забезпечення беззбиткової діяльності суб’єктів господарювання у сфері теплопостачання через оперативне коригування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, у разі зміни цін/тарифів на паливно-енергетичні ресурси;

удосконалення нормативно-правової бази та інших організаційно-технічних заходів стосовно оснащення житлових будинків приладами комерційного обліку води та теплової енергії, що дозволить споживачам оплачувати лише фактично спожиті ресурси;

стабілізація фінансового становища ліцензіатів НКРЕКП у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, забезпечення беззбитковості їх діяльності;

підвищення рівня оплати спожитої електроенергії ліцензіатами НКРЕКП у сфері централізованого водопостачання та водовідведення;

удосконалення нормативно-правової бази у сфері формування та встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання та комунальні послуги в межах вимог чинного законодавства.

У 2022 та 2023 роках очікується:

створення нормативно-правової бази та інших організаційно-технічних передумов для запровадження інтеграції ринку електричної енергії на регіональному та загальноєвропейському рівнях;   

досягнення стовідсоткового забезпечення приладами обліку природного газу населення, що використовує природний газ для підігріву води та приготування їжі;

удосконалення механізмів функціонування ринку природного газу;

розробка системи нормативно-правових актів вторинного законодавства, які забезпечать ефективність діяльності всіх учасників відносин у комунальній сфері, дієвий моніторинг та контроль у цій сфері, прозорість та прогресивність механізмів тарифоутворення, гарантування якості та надійності послуг;

продовження встановлення ліцензіатам НКРЕКП економічно обґрунтованих тарифів та схвалення інвестиційних програм на централізоване водопостачання та водовідведення, на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання та послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води;

удосконалення законодавства з метою створення необхідних умов для сталого розвитку та ефективного функціонування сфер централізованого водопостачання та водовідведення та теплопостачання;

перехід до стимулюючого регулювання у сферах централізованого водопостачання та водовідведення та у сфері теплопостачання;

реалізація пріоритетного напряму виконання інвестиційних програм у сфері теплопостачання в частині заміни (оновлення) теплових мереж ліцензіатів.

 

Директор Департаменту стратегічного розвитку та планування                                             В.Цаплін

 





   НКРЕКП

03057 м. Київ, вул. Смоленська, 19            тел. (044) 204-48-27;
E-mail: box@nerc.gov.ua

© 2016 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП)